?

Log in

No account? Create an account
Діаріуш або живий журнал Below are the 20 most recent journal entries recorded in the "Максим" journal:

[<< Previous 20 entries]

September 7th, 2025
10:00 am

[Link]

Київ, температура повітря (°С)
 


Спільнота ua_kobzar прочиняє вікно в світ українського національного відродження. Приєднуйтесь.
Тарас Шевченко. Шевченківські читання     Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації     Етимологія та історія української мови

Набридливі рекламні блоки в повідомленнях можна прибрати. Прості рекомендації.

Tags:

(Leave a comment)

October 29th, 2018
09:09 am

[Link]

Діаріуш або тиск слова

Результати веб-опитування про проект правопису
Погляд на пропозиції проекту правопису зблизька
Нехай безобразно, зате єдинообразно
Інтроекція проекту
Таємний щоденник з неповними сторінками
Порівняння реформ правопису
Мабуть, настав час міняти владу
Довге літо закінчується
Шоста восьмерична фонема
Формулювання значать не менше
Опитування про фонему Е
Політика ображеності
Визнання автокефалії
Найбільш вдале світське свято
Пішли в розкол
Листочки ґінкґо в книгу
Попаданець проти Доктора Хто
Доктор, монахи та стереотипи
Двадцять чотири Хеллоуїна
Правописна комісія 1920-х у Єфремова


 
Важливо!   Веб-опитування про фонему Е для сайту «Ізборник». — Опитування триває...

 

Tags: ,

August 29th, 2018
10:10 am

[Link]

Діаріуш або тиск слова

Непростий людський вибір
Неспокійна тиша перед кампанією
Національна держава Ізраїль
AFK — Просто вебсеріал
Дослідження шкоди від алкоголю
Унаочнення незнання через помилку
Урочисте відзначення
Кава шкідливо впливає на гаманці
Розрите коріння
Вуличний побут під вікном
Кілька корпусів української мови
Проект змін правопису на обговорення
Веб-опитування про проект правопису
Наслідки бурі в Києві
Загальновідоме про варіантність у нормі
Погляд на проект правопису зблизька

 

 

Tags: ,

June 29th, 2018
04:16 pm

[Link]

Діаріуш або тиск слова


 

Tags: ,

April 30th, 2018
03:00 pm

[Link]

Діаріуш або тиск слова


 

Tags: ,

February 28th, 2018
10:10 am

[Link]

Діаріуш або тиск слова


 

Tags: ,

December 29th, 2017
10:10 am

[Link]

Діаріуш або тиск слова


 

Tags: ,

October 28th, 2017
04:16 pm

[Link]

Діаріуш або тиск слова


 

Tags: ,

August 27th, 2017
10:10 am

[Link]

Діаріуш або тиск слова

«Самі-знаєте-яка» вітчизна, яку не можна називати
Лівий — це завжди росіянин
Культури арешту і свободи
Структура «Прелюдія» — змінювач правил гри
Величезний корабель «Сіракузія»
Філіпп Херніґк. Австрія понад усе, якщо вона цього захоче
Вісімдесяті роковини терору
День радянського роду військ
Дитяча енциклопедія про Україну
Україномовний та українськомовний
Мирослав Попович про реформу правопису
Окупаційна археологія
Ахматова. Чи надовго?   Контекст для монумента
Таємна змова проти мови
Останки колишнього доказу
Захист мандата
Облік газу
Безвіз
Повістка як непотрібне покарання.
Назви вулиць для нас
Весна перелому
Наш сучасник Вадим Бойко
М-м пахлава
Віртуальний рів пролягає по мові
Енциклопедія Стародавньої Греції
Все своє ношу з собою

 

Tags: ,

May 16th, 2017
08:16 pm

[Link]

Переїзд
 
Переніс журнал на нову платформу:



Цей журнал залишатиметься як є. За багато років плідного користування ЖЖ навіть не уявляю собі, в якому форматі чи для кого варто вести нові записи на новій невідомій території. Проте час настав.
 

Tags: ,

(1 comment | Leave a comment)

April 14th, 2017
03:44 pm

[Link]

Два наслідки блокади
 
Поки політики в іграх між собою тримаються обраних позицій щодо потрібності чи шкідливості обмеження переміщення вантажів через лінію зіткнення на Донбасі, перекладаючи відповідальність на опонентів, аналітики зауважують два важливі моменти, позитивний і неґативний.

Перший — це «є вимушеним заходом, однак його позитивні наслідки не підлягають сумніву. Мета цих заходів — локалізація гібридної війни, протидія ворожій диверсійно-підривній діяльності, і зниження рівня військової, терористичної та інших загроз для решти території України"»

І другий — «потрібно визнати, що припинення торгово-економічних операцій з ОРДЛО відстрочить реінтеґрацію тимчасово окупованих територій».

«Горбулін зазначив, що рішення РНБО про тимчасове припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення сприятиме загальнонаціональному консенсусу по відношенню до окупованих територій і створення в українському суспільстві засад для формування нового суспільного договору.» «...проведений Національним інститутом стратегічних досліджень аналіз рішення РНБО засвідчив його правову обґрунтованість, суспільну необхідність та соціально-економічну важливість.» Укрінформ, Ліга.


Відмічене сприяння блокади новому «суспільному договору», власне, повернення леґітимності, і є найвагомішим результатом навздогінного владного рішення.
 

Tags:

(1 comment | Leave a comment)

April 11th, 2017
07:04 pm

[Link]

Брест-Литовський проспект
 
Прочитав на новинному ресурсі про ідею Київради перейменувати Проспект Перемоги. Перша думка цілком у дусі нових віянь — хтось вирішив, що столиці конче бракує проспекту Зради.

Але ж ні, цього разу дістали освячену сторічним ужитком назву. Та в цьому випадку виникають питання політичного характеру. Чому в старому Києві напрямок визначався по Брест-Литовську, цілком зрозуміло. На північ Мінське шосе, на південь Одеське, на південний схід Харківське (що одразу за містом чомусь переходить у Бориспільське). Можливо, і сучасні західні орієнтири треба обирати в нових кордонах (Львівське, Чорнобильське).
 

Tags: ,

(32 comments | Leave a comment)

April 1st, 2017
05:53 am

[Link]

Сила штампів
 
Подивився добротно складений шпигунський фільм «Союзники» (Allied, 2016). Усе на місці, штамп на штампі; режисер тільки збирає й нанизує кіноцитати на сюжет. Пустеля спекотна й піщана, водій-араб, Касабланка співає й танцює, підозрілий недалекий ґестапівець, завдання й кохання, втеча, виславляння в барі, Лондон під бомбами, характерні німецькі агенти, британська контррозвідка все розшифрувала, французькі партизани, вибір між обов’язком і родиною, кінець. Кожен раз глядачу подають кілька секунд впізнаваного звичного образу. Скажімо, якусь секунду в кадрі лондонська згоріла крамничка, поруч власники розклали крам — більше нічого не треба, глядач уже все знає. І так дві години, для підготовленої аудиторії.

Пригадав інтерв’ю з авторами «Гірких жнив». Знімаючи на українському матеріалі, канадці стикнулися з проблемою відсутності цих впізнаваних для потенційної аудиторії штампів. І нарікали, що багато зусиль йшло на зайве за нормальних умов роз’яснення того, що відбувається.

Загалом, це питання нормального, цілісного культурного простору.
 

Tags:

(3 comments | Leave a comment)

March 23rd, 2017
06:20 am

[Link]

Блокада і тепло, дане у відчуттях
 
У Києві тепла весна. Гарячі батареї. І вікна навстіж, люди стравлюють тепло в повітря. Моя Дарницька ТЕЦ далекого довоєнного 2012 року перейшла з газу на антрацит, і тепер щедро й намарно спалює вугілля.

Уже другий тиждень розбурхані владною антиблокадною кампанією активісти пишуть до Кличка петиції про відключення централізованого опалення — готові патріотично економити, — не розуміючи, що міська влада не піде проти комерційного інтересу приватного офшорного власника станцій — спалити більше, щоб одержати більші прибутки з абонентів. Блокада? Ні, не чули.

Це добре, що тепер, перед уважним поглядом міжнародних кредиторів стихають вскрики про ледь не економічну катастрофу в країні. Оцінки втрат раптом знизилися з чверті промисловості до півтора відсотка від зростання. Та й який сенс торочити споживачам про проблеми постачання, якщо ці проблеми насправді не стосуються самих постачальників послуг? Все одно, за спожите заплатите, хоч воно вам і не потрібне.


Додаток. «Заборгованість столичних споживачів теплової енергії перед ПАТ „Київенерго“ з початку 2017 року зросла на 1,1 мільярда гривень і на 1 березня склала 4,9 мільярда гривень. Про це повідомляє сайт „Київенерго“». А вони все одно палять...
 

Tags: , ,

(9 comments | Leave a comment)

March 18th, 2017
07:08 am

[Link]

Новини 1917-го року
 
Блискуча ідея постановочних новин про лютневі події в Петербурзі сторічної давнини. І тема чудова — на руйнування імперії можна дивитися нескінченно.





Але не міг зрозуміти, що з цими роліками не так. Спершу гадав, напруга виникає через разючий анахронізм, проте це ж і було основним захоплюючим моментом. Зрештою збагнув — справа в тому, що автори вигаданих новин і репортажів порушують елементарні журналістські професійні правила. Причому роблять це абсолютно несвідомо, наслідуючи сучасні російські ЗМІ, де таке порушення є нормою у суцільно викривленому інформпросторі.
 

Tags: ,

(2 comments | Leave a comment)

March 16th, 2017
04:09 pm

[Link]

До виборів без остраху
No taxation without representation.


Є тільки одна річ, що може надійно убезпечити демократичний розвиток країни, — унезалежнення виборчого процесу від поточної влади.

Коли після перемоги народного протесту минув місяць, другий, потім пройшло півроку, але нове керівництво так і не дійшло до реформи системи виборів, починаючи з центральної комісії до найдрібнішої процедури підрахунку й забезпечення прозорості, стратегічний програш Євромайдану став очевидний. Незроблені з різних причин у перші місяці кроки в багатьох сферах тепер стали неможливі, країну викинуто на значно довший шлях. Але найгірший провал був саме там, де треба було ждати найбільшого поступу. В самому представництві, в персональному голосуванні, в захисті депутатського мандату від партійних босів і можливих зловживань влади. Замість вимоги реформи, традиційна радянська «боротьба з привілеями» виливається в прості рішення. Скажімо, підтримку населенням викривленої думки про позбавлення депутата недоторканності, що замінює реформу представництва. (Треба ж довести ситуацію до такого абсурду, що нещасні люди самі своїх представників воліли б бачити беззахисними перед свавіллям чиновників!)

Нині, як і за часів кризи ющенківського президентства, сама тема виборів стала токсичною. Нею знову спекулюють, знову лякають. Авжеж, криза леґітимності. Вкидання про потрібність, або ще гірше, непотрібність виборів, знову розколюють суспільство на групи по інтересах. А втім, вибори є універсальним засобом приведення невідповідності політики народному представництву. І якщо коли-небудь українці видеруться з усього цього, з війни, з корупції, з темряви феодалізму, то станеться це завдяки головній зміні — зміні системи представництва. Цю зміну робити ніколи не зарано.
 

Tags:

(4 comments | Leave a comment)

March 15th, 2017
12:54 pm

[Link]

Релеґітимізація влади
 
У ці хвилини набуває чинності рішення РНБО про тимчасове припинення переміщення вантажів і транспортного сполучення через лінію зіткнення на сході України. Рішення прийняли майже вчасно, власті майже встигли застрибнути в останній вагон. Оці повторювані «майже», навздогінні відповіді останніх років на все страшніші виклики, спричиняють серйозне занепокоєння.

Геть усі гучні теми, що багатьма помітними розламами роз’єднують український інформаційний простір на непримиренні табори, виникають у площині леґітимності влади. Зменшення леґітимності веде до все нових розламів, до суспільного незадоволення, що вимушено закриваються нашвидкуруч молодими горожанськими організаціями, стають полем ігор професійних популістів, виплескуються жвавими перекидуваннями образами в мережі тощо. І добре, коли керівництвом країни здійснюється хоч якась спроба змінити ситуацію в кращий бік.

Три роки тому з утечею верховної влади, з вибухом волонтерського й добровольчого руху, мобілізацією десятків тисяч цивільних до війська, держава втратила монополію на важливі рішення по відношенню до себе самої, до свого реформування, до ведення визвольної війни, до економічних стосунків. Але часто воліє забувати про це. Поверненя леґітимності відбувається через демократичні процедури, через виконання амбітних програм запитаних реформ, через очікувані урядові рішення. І коли інтереси правлячої верхівки не збігаються з суспільним запитом, виникає звичайна розвилка між авторитарним і демократичним шляхом. Униз і вгору.

І в інтересах усіх, і влади, і суспільства, переламати практику запізнілого неприємного рішення, випереджати ситуації неконтрольованого насильства звертанням по леґітимність до народу. Бо наступного разу можна майже не встигнути.


Додаток. 16 лютого Президент схвалив санкції проти п’яти банків з російським капіталом.
 

Tags:

(12 comments | Leave a comment)

March 14th, 2017
12:17 am

[Link]

Невиліковні люди
 
Минулого року в купе поїзда пощастило мати сусідку, котра всю поїздку кашляла, чхала й годинами пояснювала по телефону різним знайомим найдрібніші обставини протікання своєї гострої респіраторної хвороби.

Такі люди невиліковні в усіх сенсах. Сьогодні касир перед моєю чергою забалакалася з подругою з покупців, розповідаючи, що героїчно вийшла на роботу з високою температурою, хоча ще вчора мала більше сорока, й усі її родичі перехворіли. Зрештою цифру сорок два п’ятдесят довелося повторювати двічі, бо це вже була не температура, а сума чека.
 

Tags:

(5 comments | Leave a comment)

March 2nd, 2017
08:15 pm

[Link]

Музей без імені
 
Київрада переважною більшістю голосів перейменувала Національний музей російського мистецтва в Національний музей «Київська картинна галерея», як зібрання назвали 1922 року. Ім’я Терещенків чомусь обійшли, знову відкинувши цілу дорадянську епоху. На такому замовчанні й квітне національне безпам’ятство.

Хоча величезний внесок родини Терещенків в українську культуру важко оцінити іменем одного цього музею. Мало яке сучасне київське художнє зібрання не містить частини їхньої колекції чи не користується зведеними на їхні кошти будівлями. Музей Шевченка, Історичний музей, Національний художній музей, Музей Ханенків. Статки, зароблені на цукрі, тоді білому золоті, не зникли намарно, перетворені меценатами на суспільне надбання.
 

Tags:

(Leave a comment)

February 19th, 2017
07:46 pm

[Link]

Начальство на платформі
 
Блискучий початок українського кінематографа — діалог з братами Люм’єрами:

Першим українським кінематографістом вважається харків’янин Альфред Федецький (1857-1902), який зафільмує свою міфологію потягу — кінострічку «Вид Харківського вокзалу в момент відходу поїзда з начальством, яке знаходиться на платформі».

Тримбач С. В. Кіно народжене Україною. Альбом антології українського кіно. — К.: Самміт-книга, 2016. — С. 12.

Парижани йшли дивуватися руху поїзда, харків’яни ломилися подивитися на начальство.
 

Tags:

(1 comment | Leave a comment)

[<< Previous 20 entries]

 Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Powered by LiveJournal.com