Нечасто записи в блоґах дають привід зачепленим в них персонажам виплескувати багатобайтні філіппіки на шпальти змі. Один мій запис дав.
Прочитав забавну думку про себе на «Телекритиці». Якщо залишити в спокої газетну риторику, персональні випади, оціночні судження та неймовірні припущення, коли продертися крізь смішну авторську орфографію, залишається одне-єдине варте уваги речення.
датчанин [...] Наприклад, якби суфікс -чан-, прийнятний для непомильного maksymus'а (й для купи українських журналістів із їхніми повсякчасними датчанами-кримчанами-полтавчанами), так само був би до вподоби Котляревському, він написав би «Наталку-полтавчанку», хіба ні?Не знаю. Либонь, Іванові Петровичу Котляревському був до вподоби наступний рядок: Датчанин добре жеребцює...
У спільноті
Примітка. За весь час існування сайту «Ізборник» лише раз до мене звернулися з вимогою зняти електронний текст. Для цього зовсім не треба накопичувати непрямі арґументи для змі, досить просто звернутися. Вважатиму цю замітку такою вимогою з боку «Критики».
June 24 2009, 16:13:59 UTC 2 years ago
та й з загальними навичками висловлювання думок не дуже склалося.
June 24 2009, 16:30:21 UTC 2 years ago
June 24 2009, 16:43:37 UTC 2 years ago
June 24 2009, 17:35:57 UTC 2 years ago
http://i301.photobucket.com/albums/n
June 24 2009, 17:42:07 UTC 2 years ago
June 24 2009, 18:41:47 UTC 2 years ago
Кожного б такого умніка посадити спочатку за сканер, потім за редагування тексту після файнрідера, а потім ще за html-верстку. Не потрібно грубих томів, якихось 10 сторінок було б досить.
Шкода що тексти довелось видалити.
Стаття жахлива, до кінця дочитати не вдається.
June 25 2009, 01:46:12 UTC 2 years ago
June 25 2009, 05:09:32 UTC 2 years ago Edited: June 25 2009, 05:12:12 UTC
Хто справді хоче отримати книжку -- отримає, в т.ч. придбає, або просто візьме почитати у друзів.
Решта або скачає, або забуде про це питання.
Уточнення.
Задача має бути інша: створювати такі умови, за яких мені ХОТІЛОСЯ б придбати книжку на фізичному носієві. Наприклад, видавати якісні матеріяли в якісному форматі (сюрприз!), розширювати мережу і т.п.
June 25 2009, 10:26:48 UTC 2 years ago
> Хто справді хоче отримати книжку -- отримає
Цільова аудиторія містить кілька сегментів, причому стійкі покупці складають меншість, а більшість належать до тих, хто вагається - придбати чи ні. Це стосується не тільки книг, а й інших товарів (наскільки я пригадую з розділу про маркетинг в підручнику з економіки, який читала в студентські роки, нестійкі покупці складають значний сегмент, у багатьох випадках навіть більшість). В усьому світі підприємці не обмежуються тільки стійкими покупцями, а розраховують і на ширше коло - і це законодавчо захищене їхнє право. На західних виданнях Ви побачите All rights reserved, і заборону відтворювати і поширювати текст у будь-якому вигляді без згоди видавництва. Це очевидний доказ того, що розповсюдження книжки в непаперовому варіанті таки завдає збитків видавництву. За наших умов видавцям не варто бути ригористами, але все ж таки рік-два книжка має існувати лише в паперовому вигляді, і лише згодом її поширення не завдає суттєвих збитків.
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
June 25 2009, 07:21:59 UTC 2 years ago
Хіба хтось десь каже, що видати книжку - просто і легко, а її оцифровка - складно. Ні, жодна людина не скаже такого. Навпаки, всі (якщо не всі, то більшість точно) з великою повагою відносяться до людей, що, незважаючи ні на які трубнощі, видають книжки в Україні.
Але щодо Вулфа, то видавництво можна по-людськи зрозуміти.
Вибачте, але це гола теорія, яка може спиратися лише на "ну так логічно виходить".
Ви маєте якісь конкретні маркетингові дослідження, що пов'язують динаміку збуту книжки до і після її появи в інтернеті? Впевнений що ні, бо впевнений, що таких досліджень просто не проводиться.
А використовуючи "просто логіку" можна привести і багато аргументів contra:
- бумажний варіант зручніше читати;
- бумажний варіант естетично приємніший;
- вірогідність прочитати бумажні книжкі значно вища ніж електронні, які здебільшого лиш займають місце на вінчестері...
З власного досвіду можу сказати що чим більше книжок качаю з мережі, тим більше купляю на папері.
Тобто всі мінуси - спірні, а плюси надто вагомі.
June 25 2009, 10:45:34 UTC 2 years ago
Конкретними маркетинговими дослідженнями не цікавилась (не моя галузь), але серед видавців існує така прикмета - якщо рівень продажу падає, слід шукати книжку в мережі. Дехто з моїх родичів працює в одному з видавництв, тож я маю певне уявлення про цю сферу.
Чого варті зазначені Вами переваги, можете пересвідчитись на досвіді західних видавництв. Там видавці справді боряться за клієнтів, але чомусь не поспішають викладати тексти видань в неті. Тож я спираюсь не на "голу теорію", а на досвід видавництв, які не перший десяток років працюють у конкурентному середовищі, розробляють різні маркетингові стратегії, щоб їхню продукцію придбали якнайбільше читачів. Очевидно, що виклад книжки в неті відразу після її появи не входить до цих стратегій. Якби це збільшувало бажання придбати паперовий варіант, то всі видавництва наввипередки б виставляли тексти на своїх сайтах, але ми бачимо щось протилежне.
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
June 29 2009, 17:33:53 UTC 2 years ago
Прикол у тому, що на українському книжковому ринку вартість проведення найдешевшого повноцінного маркетингового дослідження конкретного видання коштує більше, ніж уся підготовка цього видання.
А ідіотів серед видавців, дякувати Богу, не так багато.
Спроби займатися мистецтвом заради мистецтва й робити більш-менш валідний аналіз нашого книжкового ринку здійснював лише фонд "Відродження", та й то з досить-таки "перемінним успіхом".
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
June 25 2009, 07:28:22 UTC 2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
2 years ago
June 24 2009, 19:50:06 UTC 2 years ago
June 24 2009, 20:39:38 UTC 2 years ago
Полистав статтю, дізнався про зняття з Літопису чотирьох цікавих книжок. Став шукати. І дізнався що три з них продавались у магазині KNYHA.COM, але оскільки книжки старі — то їх більше нема. А про четверту Гугл взагалі нічого не знає.
СПАСИБІ, спасибі вам, добрі дяді з Критики, що тепер ці книжки не знайдеш навіть і в електронному вигляді! Я б і за електронні заплатив (вони навіть зручніші), так тепер нема ні паперових, ні елекроних, ні за гроші, ні за так. От молодці, прищучили пірата.
June 24 2009, 21:05:44 UTC 2 years ago
June 26 2009, 06:07:56 UTC 2 years ago
June 25 2009, 01:34:14 UTC 2 years ago
June 25 2009, 06:39:34 UTC 2 years ago
Anonymous
June 26 2009, 10:49:31 UTC 2 years ago
Критика
Саття проти maksymus'а написана за відомими стандартами доносу: на правдиве твердження нанизується що завгодно, щоб вас максимально принизити. Тоді легше карати. Легше, у тому числі для власної совісті. Захисник Критики навколо вірної вимоги дотримуватися прицнипів інтелектуальної власності накладає рахучу купу власних размишлізмів задля однієї мети -- на емоціях залучити натовп для покарання іншого автора -- Ізборника.Аологет Критики очевидно, зробив це й для того, щоб не слухати голосу й власного сумління. Якщо воно у нього є. Скоріше немає. Спробую довести аргументами.
Всі, хто хочь раз побував у нетрях Ізборника, вже не кажу користувався ним, вже не кажу дивився на фантастично щирі відгуки у Книзі відгуків, здатний зрозуміти просту річ: СВІДОМІ МІСІЇ "КРИТИКИ" ТА "ІЗБОРНИКА" СПІВПАДАЮТЬ. Цілком та повністю. Обидва інтелектуальних підприємства (на відміну від "Критики" відомий в Україні сайт, про який йдеться є, скоріше, ініціативою; на ньому, це очеивдно, не заробляють) мають високу мету -- творити високу інтелектуальну культуру України, якої не вистачає всім нам.
Якщо поборник Критики це здатний усвідомити (я вже не кажу переживати, відчувати) як не записний доносчик, а просто як трохи продвинутий українець, -- навіть якщо він не був у комсомолі, то, напевно, це у нього у крові(?)-- він мав би піти простим шляхом інтелігента: а)вказати персонально maksymus'у як соратнику по спільній високій місії на жорстку вимогу копі райт; б)якщо не так, то написати статтю про таку вимогу й вказати на цього порушника, АЛЕ в)неодмінно врахувати, й, можливо, навіть сказати вголос про цінність Ізборника, яку визнають всі, без виключення, які цим аналітично-інформаційним ресурсом користуються.
Якби доносчик з Критики був інтелектуалом (хай вже не інтелігентом), він разом з всім цим мав би обговорити те, що я читаю вище: аргументи за та проти інтелектуального пиратства у злиденних умовах українського книговидання та жебрацтва навіть професорів, які вагаються з купівлею досить дорогих книжок, у тому числі від підприємства Грабовича. Він би запропонував видавництвам, у тому числі Критиці пошакаліть у посольств та у фонду "Відродження" задля гранту на оплату ВІЛЬНОГО ВИСТАВЛЯННЯ ДЕЯКИХ КНИЖОК В ІНТЕРНЕТІ у цих складних умовах. Адже колись, коли Україна, й всі ми разом будемо багатші, це минує.
Всього цього не було зроблено. Писатель критики, тобто від Критики, оперу на maksymus'a засліплений саме тим, ЗА ЩО МАЛА Б БОРОТИСЯ "КРИТИКА" ЯК ТАКА. Ідея цього видавництва та його часопису "Критика" була саме така -- розбудовувати критичний дискурс інтелектуалів України, як найголовнішу умову розвитку україгської гуманістики. Створювати умови для виникнення того, чого в нас надзвичайно бракує -- критичної спільноти. Не тієї спільноти, у якій один говнить іншого, а такої, де відповідальні люди, можливо також вчені, АРГУМЕНТУЮТЬ, А НЕ ЗАСІРАЮТЬ.
Тому, не дай Бог, виявити безпосредню причетність пана Доносчика до колективу працівників Критики. Якщо це так, тоді діагноз Критиці встановлено. Вона не є, по суті, Критикою. Її назва "Апологетика", можливо, "Апологетика Себе". Це був би кінець Критики.
Саме відсутність критичного погляду на себе зробила дурну справу з автором статті у Телекритиці -- він наваляв купу, а не написав розумну статтю. Тому що не знає, що він, насправді, пише, оскільки не навчився тому, що значить справжня самокритичність.
Тому, до речі, стаття у Телекритиці лише тоді була б гідна теле-КРИТИКИ, якби остання попросила maksymus'a дати відповідь на нею оприлюднений донос. Та хоч би надрукувала всі ці -- наші коментарі, які підняли дійсні питання інтелектуального життя.
Накінець Всі ці міркування варті тоді, коли замислюєшся над українською веб-сферою. Без Ізборника та подібних незаробітчанських сайтів, наш сегмент Інтернету втратив би багато, якщо не все.
June 26 2009, 11:57:53 UTC 2 years ago
Re: Критика
"Без Ізборника та подібних незаробітчанських сайтів, наш сегмент Інтернету втратив би багато, якщо не все".Я не знаю кращого проекту в усьому ua-neti. Використовую його майже щодня (я не історик і не літератор, всі мої використання чисто аматорські!!!) Людина не вимагає за свою працю ні плати, ні навіть подяки, бо яка там подяка в умовах мережевої анонімності. І от дійсно - "не так тії вороги, як ті добрії люди".
Додам ще: і аргументи автора статті щодо того, як мережеве використання шкодить книговиданню, хибні. "Нариси історії" Н.Яковенко, котрі, за твердженням автора, саме тому купуються і перевидаються, що відсутні в "Ізборнику", насправді давним-давно лежать на сайті дуже шановного навчального закладу і кожен, хто задасться такою метою, може їх стягнути безкоштовно (адреси тут вказувати не буду, ще й сама потраплю в пірати :-)). Те саме стосується "Паралельного світу", багатьох праць Ярослава Грицака ... та тут можна довго писати.
2 years ago
Screened comment
2 years ago
2 years ago
Screened comment
2 years ago
Anonymous
2 years ago
Anonymous
2 years ago
Anonymous
2 years ago
Screened comment
2 years ago
2 years ago
2 years ago
July 7 2009, 15:37:41 UTC 2 years ago
Але взагалі цікаво - це теж свого роду реклама :-)
September 20 2009, 03:53:07 UTC 2 years ago
Продовження теми: http://maksymus.livejournal.com/84615.h
December 26 2009, 11:56:18 UTC 2 years ago
January 10 2010, 16:01:19 UTC 2 years ago