?

Log in

Діаріуш або живий журнал Below are the 20 most recent journal entries recorded in the "Максим" journal:

[<< Previous 20 entries]

September 7th, 2025
10:00 am

[Link]

Київ, температура повітря (°С)
 


Спільнота ua_kobzar прочиняє вікно в світ українського національного відродження. Приєднуйтесь.
Тарас Шевченко. Шевченківські читання     Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації     Етимологія та історія української мови

Набридливі рекламні блоки в повідомленнях можна прибрати. Прості рекомендації.

Tags:

(Leave a comment)

December 4th, 2016
09:02 pm

[Link]

Нерівноцінність культур у практичній політиці
 
Генерал-лейтенант у відставці Майкл Т. Флінн, котрого новообраний американський президент щойно призначив радником з національної безпеки, одразу потрапив під негайно звинувачуючий і караючий мікроскоп об’єднаної опозиційної нині політики ідентичності. Дарма, що сам генерал є зареєстрованим офіційно виборцем деморатичної партії з давньої демократичної сім’ї, його гострі висловлювання, попри певну ідеологічну витриманість, чіпляють чужі групи, а отже роблять Флінна, вже названого пресою найсердитішим генералом, смертельним ворогом демократичного мейнстриму.

Чого варте, наприклад твердження про культурний релятивізм: «Я не вірю в те, що всі культури морально рівноцінні. І я вважаю, що Захід, а особливо Америка, є набагато більш цивілізованим, набагато більш етичним і моральним, ніж та система, яку наші головні вороги хочуть нав’язати нам... І ми повинні перестати відчувати найменшу провину, називаючи на справжнє ім’я та ідентифікуючи їх яко фанатичних убивць, що діють від імені невдалої цивілізації». (М. Флінн. «Поле бою: Як ми можемо виграти у ґлобальній війні проти радикального ісламу і його союзників»). Чудово прозирає полеміка з політикою, для якої відзначати належності як неґативні вже є провиною.

У тризіркового генерала були й міцніші одвертості. Наприклад, буквальне порівняння ісламу з раком, а ісламського тероризму з метастазами, або по-солдатськи прямолінійна відповідь на звинувачення в ісламофобії: «Термін ісламофобія є оксимороном, оскільки фобія означає наявність безпричинного страху. Боязнь ісламу, який бажає, щоб 80 відсотків людства були поневолені або знищені, абсолютно раціональна...» А найкраще Флінн оприявнив свої погляди у твердженні, що іслам насправді не є релігією, але політичною ідеологією, що ховається під маскою релігії.

Цікавий початок нового виборчого циклу.
 

Tags: ,

(2 comments | Leave a comment)

December 1st, 2016
06:21 am

[Link]

Нове укриття на ЧАЕС
 
Через тридцять років після катастрофи на Чорнобильській АЕС над зруйнованим реактором звели величезний конфайнмент, гігантську арку.



Процес насування нового саркофага на будівлю реактора


План виглядав настільки ґрандіозно, що навіть не вірилося в його здійсненність. У зведенні цієї споруди десятиліття взяли участь десятки країн, було вкладено понад два мільярда доларів. І от насолоджуємося урочистим завершенням.
 

Tags:

(Leave a comment)

November 28th, 2016
08:10 am

[Link]

Історія розсудила
 
Звинувачувальна промова підсудного Фіделя Кастро проти диктатури по праву увійшла до класичного фонду світового ораторського мистецтва. Сильна й переконлива. Всього за два роки під тиском кубинської громадськості захоплених за збройний напад терористів було амністовано. Та мине ще кілька років, ролі катів і жертв поміняються, і в класичному комуністичному стилі адвокати на публічних кубинських судовищах відмовлятимуться захищати підсудних «ворогів народу», випрошуючи збільшення покарання.

Мільйони кубинців змогли втекти з людожерської народної республіки, сотні тисяч були репресовані. Історія розсудила, і зі сліпою жорстокістю дала можливість старому тирану побачити свій неквапливий правіж, розтрощивши вщент великі ідеї, і залишивши оголеною правдою постать огидного вбивці та тіні його жертв.

Ешь ананасы, кушай кисель, славный барбудо товарищ Фидель.

 

Tags:

(Leave a comment)

November 19th, 2016
07:08 pm

[Link]

Освітильництво
 
Заміна лампочок у квартирі природно продовжилася на загальних сходах під’їзду. Цілий рік не було кому міняти згорілі, тож жителі кількох поверхів моєї хрущовки смиренно добиралися додому й виходили зранку в темряві. Порушив їхній романтичний настрій прозаїчним просвітництвом.

Замінювати п’ять лампочок з вулиці до дверей довелося з електриками через погану проводку й зламані світильники. Перший не впорався з підключенням, пообіцяв прийти доробити і зник на тиждень. Другий байдуже покрутив щось, але одразу розписався в неспроможності, більше його не бачив. Мабуть, це мені так щастить на халтурників. Викликані через оголошення й аутсорсинґ приходили без елементарних інструментів, без драбин, без ліхтариків; навіть просто «продзвонити» проводку не мали чим. Коли другому сказав, що було б непогано перевірити, чи немає десь розривів, той з емоцією зневажливої зверхності відповів, що не знає як, і слухає поради. Порадив йому носити мультиметр чи зробити собі саморобний прилад з батарейкою. Той навіть не зашарівся, все байдуже. На третій раз приїхала ціла команда, але теж спершу не доробила, поверталася наступного дня.

Сусіди під час робіт проходили повз, хтось вітався, хтось мовчки. Одна жіночка з ентузіазмом: «О, так добре! Тепер буде видно сходи!» Нещасні люди.
 

Tags:

(51 comments | Leave a comment)

November 14th, 2016
08:07 am

[Link]

Джеймс Мейс. Ласкаво просимо до Совдепії
 
У старих паперах віднайшов майже знищену часом роздруківку цікавої замітки Джеймса Мейса. Залучене спостереження з уважним описом тодішньої звичної дійсності.


Welcome to Sovdepiya: Words of Advice to Western Academics in Ukraine
James E. Mace

          So, you want to do good in a country where you know little of either its history or language. As one who has chosen to live here permanently, I wish you luck. But as a comparatively old hand in this unfortunate land, allow me to share with you a few words of advice.
          What local people refer to as Sovdepiya, a less than complimentary shorthand for Soviet of People’s Deputies, might best be defined in the words of Marx as the dead hand of all the past generations that hangs like a curse on the brain of the living. This inertia of the past sometimes gives one the feeling of living in a former Roman province in 481 AD. The empire has fallen, but the old structures remain, frayed but still somehow operating; the Senatorial nobility (here called the Party of Power) still hangs on, and everybody hides whatever he can from the barbarians (here called Tax Inspection). Almost nothing is quite what it seems or claims to be. And here you arrive, a stranger in a strange land.
There is first of all an invisible barrier which separates you from everyone around you...Collapse )

ПерекладCollapse )
 

Tags:

(3 comments | Leave a comment)

November 11th, 2016
06:31 pm

[Link]

Ідентичність є, але чи варто за неї боротися?
 
Демократія перемогла. Перемогла в несподіваний спосіб для зацікавлених спостерігачів за виборами в Сполучених Штатах. І це зовсім не риторична фраза на користь бідних. Ґлобалізація останніх десятиліть поставила перед демократичним урядуванням національних держав безліч питань і проблем. Викликом самому існуванню світового демократичного порядку після «Холодної війни» стало те, що політика великих ідеологій без загроз з боку великих альтернатив крок за кроком змінюється політикою ідентичності. Відмінність політик дуже важлива.

Ідеологічні проекти, ліберальні, соціалістичні, консервативні, націоналістичні, традиційні проекти родом з Просвітництва, завжди ставили в самий центр докладання зусиль реконструкцію держав, пропонуючи і вимагаючи об’єднуватися, долучатися до справи індивідуально, без посередництва груп, задля масштабних соціальних трансформацій суспільств через опанування державної влади, виносячи окремі ідентичності в приватну сферу. Натомість політика ідентичності, релігійної, етнічної, реґіональної, культурної, ґендерної, їхніх комбінацій, скасовує масштабні проекти, звертається до багатоманітності, до конкретних відокремлених груп, яким зовсім не йдеться про об’єднання. Групові ідентичності вимагають прийняття розбіжностей між собою як даності; прийняття і визнання з боку інших! Визнання і повага до відмінностей, виділення якомога більшої автономії від держави, більшої частини суспільного простору для локальних груп, поставлені в центр уваги такої політики. Ба більше, політика ідентичності звертається до відмінного від ідеологічної політики поняття справедливості. Адже для ідентичності йдеться не про соціально-економічну справедливість для всіх рівним чином, але про культурну репрезентацію груп поокремо. КарикатураCollapse )

Коли палкі захисники політики ідентичності дивляться на результати поразки Хілларі Клінтон і розбирають соціологічний зріз виборців свого надміру демонізованого опонента, білого, чоловіка, соціопата, неосвіченого, брутального клоуна з іще безліччю наліпок Трампа, вони ладні бачити спрощену картину перемоги просто таких же, як і вони, але належних до ворожих груп ідентичності загрозливої більшості, бідних, неосвічених, сердитих, білих, сільських, відсталих, записати знайдені там неочікувано великі відсотки сподіваних представників своїх груп меншин (скажімо, жінок та чорношкірих республіканців) у зрадники, в «дяді Томи», аби не визнавати, що Просвітництво хоронити зарано. Боротьба за владу, яка, здавалося, була виграна політикою ідентичності остаточно з поразкою Ела Ґора (після якого суто по соціологічній сумі представників меншин і з наявними демографічними тенденціями білий чоловік ніколи не зможе перемогти), наштовхнулася на реакцію. Похована вже політика ідеології завдала удар у відповідь. Для ідеологій неважлива групова належність, суспільство приймає кожного індивідуально, без посередництва.

Перемога Трампа в передовій країні світу це не про бідних, темних, немодерних проти різноманітності, свободи, сучасності. Це про право суспільства, побудованого великими ідеологіями саме так, а не інакше, і далі незважати на ідентичності груп, не визнавати їхню рівність ані між собою, ані потенційну рівноцінність усьому суспільству. А отже, в найближчій перспективі перемогла національна демократія.
 

Tags:

(48 comments | Leave a comment)

November 8th, 2016
04:04 pm

[Link]

Другий Київ
 
При конструюванні історичної пам’яті, при усвідомленому конструюванні національної міфології, забування відіграє не меншу роль, ніж пригадування чи вигадування. Найвправнішим чином здійснене забування стирає з колективної пам’яті не тільки те, що ідеологи воліють забути, а й усе з цим зв’язане, саму площину оруеллівської «неподії», «нелюдини», «немісця» в цілісному наративі. Щоб на «білі плями» взагалі не було можливості наштовхнутися зсередини комфорту власної культури. І пробувати щасливо жити в ній.

Одне з найпростіших і найкоректніших визначень націоналізму стверджує, що це такий політичний принцип, згідно з яким політична та культурна одиниці мають збігатися (Ґеллнер). Якщо ж цей принцип порушено, якщо виникає напруга при розірванні своєї ідеально уявлюваної культурної одиниці політичними кордонами, леґітимізувати фактичний незадовільний стан речей можна тільки в два способи — військово-політичний, що має силою привести кордони у відповідність до ідей, та культурно-політичний, що переформульовує самі ідеї відповідно до кордонів. Пригадуючи, вигадуючи і... забуваючи.


"When we're forgotten, we cease to exist." (Merlin, 1998)


Дивним чином, склалося так, що російські правлячі верстви ніколи в історії не формулювали свої належності, належності підданих, усередині фактично належного їм, сподіваючись на військову силу. Київський князь Володимир Великий унаочнюєCollapse ) небезпеки ідеологічної невдачі засвоювання Києва без Києва. Та логіка державної машини невблаганна; кордони XVI ст. штовхають й офіційних ідеологів спиратися на вже випробувані шаблони. Решту має доробити армія, якою еліти ще сподіваються виправити невідповідність ідеології фактичному стану речей.
 

Tags: ,

(2 comments | Leave a comment)

November 3rd, 2016
09:14 pm

[Link]

До Дня ракетних військ і артилерії
 
Маючи кілька спеціальностей, ніколи по-справжньому не розумієш своєї головної належності. А втім, для військового командування значення має тільки остання офіційно набута ВОС. Для мене такою стала наземна артилерія, хоча власне РВіА мав можливість віддати не більше третини своєї служби, ба навіть не найпродуктивнішу третину.


Постріл 122-мм самохідки уночі.


Переглядаючи фотографії зі стрільб, глядачі інколи запитують: «А де ти стріляєш?» Маючи на увазі, щось картинно натискаєш чи смикаєш, як ті вправні солдатики на фото. І дуже важко пояснити, що, власне, стріляє не той, хто натискає. На фото вище момент пострілу з самохідної гаубиці, як він виглядає вночі з погляду командира.
 

Tags: ,

(Leave a comment)

November 2nd, 2016
02:19 pm

[Link]

Робота міського самоуправління
 
По приїзді зміг оцінити два подарунки від Київської адміністрації та міської ради. Перший — знесення торговельних коробок-клопівників, що захаращували простір під будинком, і другий — нічне обмеження продажу алкоголю. Обидва політико-адміністративні рішення склалися разом у давно забуту нічну тишу й спокій під вікнами. Якщо рік тому мало яка ніч, особливо на вихідні, обходилася без п’яних посиденьок з відповідним звуковим оформленням розмов та розборок, то тепер хіба що випадково можна натрапити на п’яничок, що намагаються «догнатися» до одинадцятої вечора біля стаціонарних магазинів. (А ще якось зранку побачив у магазині картину очікування початку продажу. — Поки на касовому годиннику не буде десята, не просіть! — відшивала страждальців з пляшками продавець. Приємне видовище.) Зі зникненням напруги, очевидно, зникла і необхідність ставити поруч патрульну поліцейську машину, яких тепер не видно ніде.
 

Tags:

(Leave a comment)

October 28th, 2016
06:18 pm

[Link]

З верху до низу — самі раби
 
Благогон смалить. У сусідів, як завжди, два продають по ціні одного:

«Рабська психологія — це не якийсь прихований підтекст, а норма світовідчуття для православного християнина. [...] Лише виховавши в собі рабську психологію, ми не тільки зможемо відродити ту Росію, яку не зберегли, а й увійти в Царство Небесне, куди закриті двері для всіх «вільних» не у Христі.»

 

Tags: ,

(12 comments | Leave a comment)

October 25th, 2016
04:48 pm

[Link]

Економне світло
 
Остаточно розпрощався з лампочками розжарювання. Замінив сьогодні останню на новеньку світлодіодну. Семиватна, але світить на всі сімдесять п’ять.

Перехід був довготривалий. Першу енергозберігаючу люмінісцентну лампочку придбав скоріше для експерименту, щоб подивитися, чи можна щось суттєво краще засунути в улюблений світильник, розрахований на 40W нагрівання. Дорогувата на 2005-6-і роки лампочка не підійшла за розмірами, поставив її в інший світильник, де вона через два роки благополучно і згоріла через аварію зі стрибком фази. Незручність люмінісцентних, неможливість перекрити всі потреби, обережне побоювання нових аварій, а також, звісно, ціна, зупиняли радикальний перехід. За десять років у неквапливому темпі осучаснив тільки чотири світильника, міняючи згорілі люмінісцентні, переважно нашого заводу «Іскра», з періодичністю два-три роки, а лампочки розжарювання вилітали раз на кілька місяців.

Поява ж у продажу надзвичайно економних світлодіодних LED лампочок на будь-який смак усе змінила. Можна підібрати розмір, вигляд, колір, світловий потік. Затінені, декоративні, філаментні, рефлекторні, кулевидні й свічки, які завгодно. Уже минулого року ціна стала більш-менш прийнятною, а тепер узагалі ніяких застережень, бо магазини дають ґарантії від року до трьох. Після заміни останньої загальні енерговитрати на освітлення всіх кімнат і приміщень у цілій квартирі стали меншими за 100W. Колись стільки зжирала тільки одна лампочка!
 

Tags: ,

(12 comments | Leave a comment)

October 17th, 2016
04:02 pm

[Link]

Як я провів літо
 
Минуло всього кілька днів удома, а події останнього року здаються все менш реальними, настільки побачене й пережите відрізнялося від звичайного побуту. Лежать ще не розпаковані речі, висить на стільці камуфльований цифрою верхній одяг з наліпками, розбиті берці не влазять у шафку, ще не були завершені справи з військкоматом, проте все це наче ніякого стосунку до мене не має, і ніколи не мало. Вийшов у паралельний світ і повернувся.

За цей рік пройшов перепідготовку на іншу військову спеціальність, потім сам брав участь у підготовці й перекваліфікації кількох десятків офіцерів і сержантів, котрі здобували офіцерське звання, служив по третій спеціальності на Яворівському полігоні й по четвертій у науковому центрі при Академії сухопутних військ, яка при мені одержала статус національної. Випасав взводи, викладав, чергував, ходив кур’єром, а чим займався в науковому центрі, вже навіть сам не маю права знати. Жив у казармах і гуртожитках, у вільний час відвідував львівські театри, музеї, парки й піцерії. Перестрілявши зі своїми взводами з усього, що було на полігоні, від пістолетів до «Градів», підготувавши до діючих частин десятки молодших офіцерів, сам не потрапив більше нікуди. «Без реалізації» поверталися мої рапорти.

Та все позаду. Обов’язок виконав, рольова гра зіграна. Якщо знову країні знадобляться спеціалісти з РЛС середньої дальності, з наземної артилерії, з бронетанкової техніки чи навіть просто замполіти, військкомат знає, де мене шукати.
 

Tags:

(6 comments | Leave a comment)

September 18th, 2016
10:54 am

[Link]

Делеґітимація як самоціль
 
У разі зарахування населення окупованих територій України до числа російських виборців по факту нелеґітимними стануть 229 членів представницького органу влади РФ, зауважують коментатори на різні лади (див.). Арифметика правильна, але помилковою є оцінка делеґітимації як чогось небезпечного для Кремля. Навпаки, такою і є мета авторитарної влади, її внутрішня політична логіка. Будь-яке знищення демократичної леґітимності, зменшення можливостей законної зміни влади навіть дуже бажане з погляду зміцнення вертикалі. І якщо імітаційні режими мають таку нагоду, то скористаються із задоволенням. У цьому випадку навіть не треба перейматися міжнародною реакцією, увага вже перенесена з 229 до всього чотирьох осіб.
 

Tags:

(3 comments | Leave a comment)

June 23rd, 2016
09:56 am

[Link]

Трохи Сонця
 
В останній рік в Україні знову відбуваються зрушення в галузі відновлювальної енергетики. Озвучені на нещодавній виставці CISOLAR плани передбачають побудову цього року 34 нових сонячних електростанцій загальною потужністю 120 МВт. (Минулого року на тлі сповільнення було підключено всього кілька станцій, загалом 4МВт, що програвали навіть біопаливу та вітру). Тільки зобов'язання перед ЄС вимагають досягти 11% відновлювальних джерел до 2020 року, поки самі союзники планують досягти 20%. Можливо, в нас зобов'язання виконають, але через загальну неуважність не більше.

А тим часом Португалія чотири дні з 7 по 11 травня, цілих 107 годин жила на відновлювальних джерелах, вітрі, воді й сонці. Їхня частка вже складає в португальському балансі 27%.
Прекрасний результат продемонстрували німці, забезпечивши 8 травня вироблення 87% енергії з альтернативних джерел, що дозволило навіть платити споживачам за використання через перевиробництво. Зелені тарифи працюють; у всьому світі кожного року встановлювана потужність тільки сонячних електростанцій зростає на третину.
 

Tags: ,

(2 comments | Leave a comment)

May 25th, 2016
03:33 pm

[Link]

На Батьківщині
 
Почав щойно по вечорах дивитися серіал 'Батьківщина' (Homeland, 2011). А тут і Савченко звільнили. У ці хвилини виходить з аеропорту і дає перші різкі коментарі.

Оксана Забужко навряд чи дивилася серіал про повернення з полону сержанта Броуді, але художнім чуттям можливий сюжет для Савченко передбачила ще минулого року...
 

Tags:

(Leave a comment)

May 21st, 2016
12:25 pm

[Link]

Дніпросамізнаєтехтовськ, або Пані Каккі залишається пані Каккі
 
Промовисте замовчання часто гірше за пряме називання. І саме така халепа з новопереназваним Дніпропетровськом. Уже давно фантазія перейменовування заблукала між трьома виборами: Катеринослав од протухлої імперії, Січеслав як невдалий замінник-півфабрикат та розмовно-місцеве Дніпро, банальне скорочення радянської назви. Не кажучи вже про нереальність варіантів, на кшталт Кодак. Гадаю, шансів використати нагоду й обрати нову нормальну назву місту-мільйоннику насправді не існувало при тому божевільному розкладі, коли чи не більшість його городян готова була продовжувати миритися з прізвищем більшовика. Тож приречені на блукання чекали, поки пострадянська шизофренія повиветриться, хоча тут напевно не провітрювати, а мити треба було. Але немає кому -- почуття стилю, смаку й перспектив постійно зраджують наших тимчасовців при владі.

Хвиля обговорень новенького Дніпра на Дніпрі, як заведено на теренах світоглядного розламу, переважно не про те, ба навіть і не про назву. Чого тільки не дізнався, і що міста не називать за річками, і що суфікси треба тощо. В загальному шумі 'за' і 'проти' губиться факт, що перейменування, по суті, не сталося. Бо на запитання 'Чому Дніпро?' є тільки одна відповідь -- 'Бо Петровський'. (Це гірше, ніж знущально пояснити перейменування Дзержинського району в Харкові ім'ям брата, бо робиться в найщирішому непорозумінні. Навіть сусіднє перейменування Дніпродзержинська на Кам'янське тягне на тверду трієчку.) Ухвалюючи символічні рішення, та хоч подивіться на себе зі сторони, плануйте хоч на крок уперед...
 

Tags:

(21 comments | Leave a comment)

May 16th, 2016
07:37 pm

[Link]

Мова нерозрізнення добра і зла
 
На російських сторінках ЖЖ промайнула започаткована morreth літературна дискусія фентезійників (авторів і читачів) про нерозрізненість добра і зла в російській культурі. Шкода, що міг ознайомитися лише уривками. Тема глибока, від західного зверхнього опису Мішле з цього приводу про брак "істотної ознаки людяності" до самосхвального розв'язного визнання нерозрізнення росіянами добра і зла в Галковського ("у житті, в слові вони недостатньо розрізняють добро і зло" як схвальний автором "уход від моральнісної дилеми") можна говорити довго. Ще більше шкода, що дискусія велася не якою іншою, а радянською мовою, де площина 'правда-неправда' підмінена 'вірно-невірно'. Відсилки учасників до кількох фентезійних канонів і їхніх інтерпретацій просто кричать про неможливість вирватися з заданого самою мовою дискурсу. (Сама мова культури нерозрізнення добра і зла не пускатиме!) Колись треба буде повернутися до обговорення більш серйозно.
 

Tags: ,

(5 comments | Leave a comment)

March 7th, 2016
09:22 am

[Link]

Завжди глухий кут
 
Дві акції біля посольств привернули мою увагу. Київська перед посольством РФ мала привід - звільнення викраденої російськими терористами української військової. Московська ж, реакційна у всіх смислах, додала до вимоги не звільняти політично засуджену антиамериканські, антизахідні загалом гасла. Читаючи на відео плакати про 'маріонеток з Америки', 'світову гідру', 'осіб фінансової національності' (!), 'істинних замовників з Вашинґтона', вимоги надати більше повноважень президенту РФ (куди вже більше? повноважень на ще більші злочини?), опинився наче у 80-х, в самий розпал 'Холодної війни'. У Москві, виявляється, продовжують воювати з західним світом. От тільки за що?

А от гасла 'Геть з нашого Києва' та 'Київ - російське місто' просто дивовижні. Зауважу, вони промовляються перед посольством Української держави, тобто звертаються до нас через наших представників з заявою, що нас не існує, або ми не повинні існувати. Це світовий розлом, по той бік якого фраза одного популярного блоґера-втікача з РФ, що 'російський офіцер зволив полювати на Донбасі' чи міркування іншого респектабельного історика, теж з європейської країни перебування, що непогано було б, якби український національний рух зламали двісті років тому, абсолютно не ідентифікуються аудиторією як людожерські. Що ж, коли хтось каже, що вас не повинно існувати, повірте одразу, не думайте, що це такий жарт.
 

Tags:

(8 comments | Leave a comment)

February 29th, 2016
03:13 pm

[Link]

Шахи
 
Треба ж було додатковому лютневому дневі випасти саме тоді, коли він найменш бажаний.

На безкінечних чергуваннях останніх тижнів знайшов собі розвагу на сайті uk.lichess.org. Потужна шахова машина поки непорушна. Спробував грати на нижчих рівнях, але це одразу видалося нецікавим, наче в піддавки.
 

Tags:

(Leave a comment)

[<< Previous 20 entries]

 Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Powered by LiveJournal.com