Advertisement

Customize
Діаріуш або живий журнал Below are the 20 most recent journal entries recorded in the "Максим" journal:

[<< Previous 20 entries]

September 7th, 2010
10:00 am

[Link]

Київ, температура повітря (°С)



――――――――――――――――――――――――――――――
Спільнота [info]ua_kobzar прочиняє вікно в світ українського національного відродження. Приєднуйтесь.
Тарас Шевченко. Шевченківські читання     Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації     Етимологія та історія української мови

――――――――――――――――――――――――――――――
Набридливі рекламні блоки в повідомленнях можна прибрати. Прості рекомендації.

Tags:

(Leave a comment)

July 8th, 2009
08:34 am

[Link]

Чи врятує країну невизначеність?
 
Арсеній Яценюк — зовсім ніякий кандидат в Президенти України. Кого не запитати про ставлення до цього політика, починають м’ятися: «Ну, знаєте, ось, якби, тоді... Приглядаюсь». І всі мовчки погоджуються, що цей третій, свіженький, котрий «не був, не притягався», конче потрібен. Йому, як альтернативі кольоровим монстрам —Януковичу та Тимошенко, — можуть пробачити багато. Тому така прискіплива увага до найменших проявів політичної активності третього за опитуваннями. Бач, плакатики з арсеном-«миш’яком» розвішані... Ну що це за плакатики, що за сіренька кольорова гама, обмани ж нас по-справжньому, аби ми повірили! А ми вже майже готові повірити, щоб проголосувати як колись, з вогнем, за правду та моральність, проти диктатури...

А от не буде так. Буде млява кампанія, незрозуміла команда навколо, чутки про фінансування, сумнівні технологи з оточення, котрі потраплятимуть на очі журналістам, непреконливі ходи, невражаюча агітація, кільканадцять посередніх виступів на центральному телебаченні з обтічними посланнями всім і нікому. Гучні загальні гасла з натяком на військову тематику та сильну руку, що вони тільки підкреслюють хитливість. І йтимете на дільниці з тим самим непевним настроєм, розмірковуючи, а чи варто взагалі голосувати за нього. І голосуватимете за інших...

Янукович ступить крок, а третина країни бачить — свій, захисник, господарник. Тимошенко промовить в ефір традиційне «Любі мої!», і ще третина голосів віддаватиметься за святу справу. «Свій виборець» їм пробачить усе, навіть моторошний коаліційний тиждень, що ніяк не відклався в пам’яті, бо не вкладається в просту картину «свій-чужий». Може, саме ця безвихідь перед потугою лідерів перегонів і дає Яценюку шанс бути присутнім в рейтинґах, перебираючи на себе симпатії невпевнених, незадоволених, розчарованих та їм подібних. Але ж на дільницях такі симпатії скоріше за все розчиняться у підтримці півсотні кандидатів.
 

Tags:

(9 comments | Leave a comment)

June 29th, 2009
07:10 pm

[Link]

Повернення літери. Мій скромний внесок
 
Про те, що українська мова має «задньоязиковий зімкнений приголосний», який фонетично транскрибується знаком ґ, я дізнався ще в радянській середній школі, вивчаючи перед якимось іспитом новенький тоді довідник з правопису 1984 року. Правило сприймалося спокійно, разом з подібними фонетичними особливостями, які не відтворюються на папері й вивчаються школярами факультативно. Проте, пам’ятаю, натрапивши на цікавинку, уважно досліджував транскрипцію у словничку в кінці видання, щоб знайти пояснення та закономірність. Не знайшов. (Майже в сучасному вигляді формулююється правило в тому довіднику. Перечитуючи його сьогодні, я розумію, що упорядники навмання поставили деякі приклади з цим звуком до розділу «горлового щілинного» г. Не дивно, що школярське питання залишилося відкритим.)

Та справжня цікавість прокинулась вже після відновлення прав літери ґ у правописі, коли готувався до чогось в Історичній бібліотеці за Грушевським, тоді ще не превиданим. Виписані колонки слів (а виписував ще ї в несподіваних місцях) нічого мені не дали. Результат не задовольняв, і можна зрозуміти чому, переглянувши будь-який текст желехівкою. Хто б мені пояснив тоді, що таке желехівка? Тільки за кілька років самоосвіти прийшло розуміння надзвичайно потужного потенціалу цієї літери для інтелектуалізації українського тексту. Правило, яке довелося виводити самотужки, лише спостерігаючи за нечастим вживанням у пресі, тепер надійно спиралося на етимологію.

Найцікавіше було далі. Наприкінці 93-го — початку 94-го мені випало стати єдиною людиною в «Політичній думці», через кого проходили кілька разів технічні правки всіх текстів, що йшли до друку. Оскільки з редакторів за комп’ютером вмів працювати тільки Мейс, мені якось легко дозволили робити з текстом все, що хочу. Я склав базовий список-довідку і взявся за роботу. (Цей список, що був цілком і повністю моєю імпровізацією, потім з варіантами ходив у інших видавництвах.) Нарешті, за півтора року, наприкінці червня 1995-го вийшло видання «Політології посткомунізму», де літера ґ вперше послідовно проставлена в сучасному науковому тексті. Так, здається, це було перше таке видання в Україні, не діаспорне, не партійне, а нейтрально-наукове з відновленою літерою. Принаймні, на момент виходу книги я не бачив ще жодного подібного, це був своєрідний експеримент.
 

Tags: ,

(18 comments | Leave a comment)

June 27th, 2009
06:42 am

[Link]

Гравюра Івана Мазепи. Норблен, кін. XVIII ст.
 


Норбленовская гравюра изображаетъ Мазепу... )
 

Tags:

(7 comments | Leave a comment)

June 24th, 2009
06:41 pm

[Link]

Критика
 
Нечасто записи в блоґах дають привід зачепленим в них персонажам виплескувати багатобайтні філіппіки на шпальти змі. Один мій запис дав.

Прочитав забавну думку про себе на «Телекритиці». Якщо залишити в спокої газетну риторику, персональні випади, оціночні судження та неймовірні припущення, коли продертися крізь смішну авторську орфографію, залишається одне-єдине варте уваги речення.

датчанин [...] Наприклад, якби суфікс -чан-, прийнятний для непомильного maksymus'а (й для купи українських журналістів із їхніми повсякчасними датчанами-кримчанами-полтавчанами), так само був би до вподоби Котляревському, він написав би «Наталку-полтавчанку», хіба ні?
Не знаю. Либонь, Іванові Петровичу Котляревському був до вподоби наступний рядок: Датчанин добре жеребцює...

У спільноті [info]ua_etymology, яку я модерую і супроводжую вже кілька років, можна дізнатися більше про те, коли і чому українська мова отримала слово датчанин саме з таким суфіксом, чому останні сто років існує тенденція замінювати його на данець.


Примітка. За весь час існування сайту «Ізборник» лише раз до мене звернулися з вимогою зняти електронний текст. Для цього зовсім не треба накопичувати непрямі арґументи для змі, досить просто звернутися. Вважатиму цю замітку такою вимогою з боку «Критики».
 

Tags:

(136 comments | Leave a comment)

June 11th, 2009
07:22 am

[Link]

На захист природного авторитаризму
 
Гортаючи старі журнали, випадково наштовхнувся на замітку, яка мене зачепила своєю співзвучністю окремим сучасним поглядам. Дивовижно, як національні дискурси переживають соціальні потрясіння і проходять майже незмінними крізь століття.

ЗАГРАНИЧНЫЯ ИСТОРИЧЕСКІЯ НОВОСТИ.

  ...— Русскій чиновникъ, опровергающій въ Америкѣ клеветы на Россію. —...

        — Русская публика не разъ высказывала сожалѣніе о томъ, что на нелѣпыя и клеветническія статьи о Россіи, появляющіяся въ иностранной печати, не возражаетъ никто изъ офиціальныхъ лицъ, близко знакомыхъ съ вопросами, которыхъ касается эта печать. Этой странной системѣ умалчиванія не слѣдовалъ секретарь нашего посольства въ Вашингтонѣ, г. Боткинъ, напечатавшій въ лучшемъ сѣверо-американскомъ журналѣ «Century» дѣльную и горячую статью, подъ названіемъ «Голосъ за Россію» (A voice for Russia). Журналъ самъ обращаетъ вниманіе своихъ читателей на то, что на его страницахъ появлялись статьи, рисующія печальное положеніе сибирскихъ тюремъ и русскихъ евреевъ, и проситъ теперь выслушать и другую сторону, такъ какъ едва ли не въ первый разъ чиновнику русскаго правительства было разрѣшено выступить передъ американской публикой со статьей, излагающей его взглядъ на внутреннія дѣла своего отечества. Г. Боткинъ говоритъ въ началѣ статьи, что его не поражаетъ невѣжество американцевъ относительно Россіи, которая такъ далека отъ Америки, но его удивляютъ недружелюбныя чувства, высказываемыя американской печатью даже въ виду фактическихъ доказательствъ дружбы между двумя націями и особенно послѣ присылки американцами кораблей съ хлѣбомъ въ помощь голодавшимъ губерніямъ. Авторъ возражаетъ на обвиненія, что Россія — страна страшная, деспотическая, что она притѣсняетъ евреевъ, подвергаетъ всѣхъ насильственному обрусенію, православіе невѣротерпимо, и говоритъ, что наша страна страшна только врагамъ, что она молода и сильна и такое же естественное автократическое государство, какъ Соединенные Штаты — естественная республика. Упоминая о статьяхъ Кеннана, представлявшаго въ «Century» сибирскія тюрьмы въ самомъ ужасномъ видѣ, г. Боткинъ приводитъ совершенно противоположное мнѣніе международнаго тюремнаго конгреса 1891 года и англичанина Прейса, высказанное въ его путешествіи отъ Арктическаго океана до Желтаго моря. (Мы разбирали эту книгу въ L томѣ «Историческаго Вѣстника», стр. 533). Религіозной нетерпимости въ Россіи нѣтъ, вопросъ еврейскій — чисто экономическій и административный. Гражданскія права евреевъ ограничены единственно для защиты русскихъ крестьянъ отъ хищническихъ инстинктовъ этого паразитнаго племени. Вообще на всѣ обвиненія г. Боткинъ возражаетъ съ авторитетомъ вполнѣ компетентнаго лица. Убѣдитъ ли онъ только нашихъ враговъ, — сомнительно.

[Исторический вестник. — 1893. — Т. 52. — С.283-284.]


Через чверть століття рідного брата чиновного автора «слушної й палкої статті» на захист авторитаризму розстріляють в сибірському підвалі разом з царською родиною, а сам він в Парижі писатиме спогади про плідну дипломатичну службу. Певно що, не зв’язуючи падіння Росії зі своєю працею.
 

Tags:

(15 comments | Leave a comment)

June 3rd, 2009
07:58 am

[Link]

Увійти в ту саму річку неможливо й один раз
 
Дивно, якби я просто дослівно повторив те, що написав в журнал півроку тому, коли після саботування дострокових виборів активізувалися коаліційні переговори, ніхто б не помітив анахронізму. Це змушує звернути особливу увагу на найдрібніші відмінності. Що ж за цей час відбулося такого, що уможливило б об’єднання БЮТ з ПР?

Рейтинґи не можуть дати відповідь. Нехай за період кризи дещо виросла загальна підтримка Яценюка, але зрозуміло, що її буде надзвичайно складно конвертувати в голоси на дільницях і донести не розплескавши до ЦВК. Натомість незначне зменшення персональної підтримки Януковича та Тимошенко під час активної фази кампанії легко компенсується розвинутими партійними структурами та злагодженими пропаґандистськими командами.

Може, відповідь слід шукати в ослабленні позицій президентського табору? Повибито лояльних міністрів з уряду. Відбулася вражаюча своєю захмарною арґументацією відставка потужного голови секретаріату Балоги. В Раді пропрезидентський блок фактично перестав існувати, подарувавши БЮТ’у половину голосів. Кульгава качка природно втрачає рештки ресурсів. Разом із тим, Президент все ще має достатньо важелів для недопущення будь-якого конкретного прояву домовленостей «широкої» коаліції, до складання своїх повноважень включно. (Чи не дострокове складання повноважень було ціллю коаліціади?)

А основні побоювання, що ці домовленості між БЮТ та ПР в атмосфері взаємної недовіри неодмінно мають бути убезпечені змінами державного устрою, залишилися: 1) вибори Президента Радою, включно з перерозподілом повноважень; 2) продовження дії депутатських мандатів на кілька років; 3) зміна виборчої системи на користь великих блоків; 4) перерозподіл території на зони відповідальності.

Провести такі зміни буде надзвичайно важко... Значить, можна чекати тільки чергового провалу переговорів. )

За що можна певно триматися? За право прямих виборів — єдиний механізм зміни влади системним шляхом. Жодна партія чи політик, який дозволяє собі розмірковувати про непотрібність виборів, про їхнє відтермінування чи просто зменшення звернення за леґітимністю до виборців, не має навіть розглядатися як потенційний кандидат на виборах, хоч коли вони відбудуться. Це звичайна демократична гігієна.
 

Tags:

(6 comments | Leave a comment)

May 26th, 2009
06:16 pm

[Link]

Розшукую дві фотографії Шевченка
 
Вже знайдено )

Всі знайдені на сьогодні фотографії зібрав тут: http://izbornyk.org.ua/shevchenko/photos.htm
 

Tags:

(14 comments | Leave a comment)

May 22nd, 2009
12:12 pm

[Link]

— З пудинґом, будь ласка, мене не знайомте, — поквапилась сказати Аліса, —
бо ми так ніколи й не пообідаємо! Дати вам по шматочку?
Але Чорна Королева тільки похмуро глянула і промовила:
— Пудинґ — Аліса. Алісо — Пудинґ. Заберіть пудинґа!


Ця історія повторюється зі мною кожного разу, коли йду на ринок. З якоїсь невідомої причини продавці намагаються силоміць познайомити мене з родоводом кожного продукту. Не полюбляю такі рекламні розмови, бо надзвичайно ціную ідею відчуженої анонімної купівлі. Тому коли продавець починає впізнавати й вітатися, одразу змінюю торговельну точку. Хіба що потім буду зазирати до холодильника і церемонитися з добродієм помідором, паном тварогом та шановною капустою.
 

Tags:

(9 comments | Leave a comment)

May 7th, 2009
07:07 pm

[Link]

Винаходи і втрати у Східній Європі, або Хто боїться порочного Вульфа?
 
Вийшов у світ довгоочікуваний український переклад Ларрі Вульфа «Винайдення Східної Європи». Знаючи, що переклад загалом був готовий ще 2002-го року й обговорювався на Лабораторії перекладу, довго стримував спокусу придбати на Петрівці російський варіант. І щойно побачивши наш переклад у продажу, купив одразу, без вагань. Те, що я зробив страшну помилку, зрозумів вже після кількох сторінок, адже текст читати просто нестерпно. І це незважаючи на те, що переклад сам по собі надзвичайно якісний. Проблеми створюють орфографічні помилки, які «Критика» вже кілька років з якоїсь незрозумілої фанаберії вносить у тексти своїх видань.

Загалом, не знаю, що робити з книжками видавницва Критика, після того, як вони відмовились від українського правопису. Вже давно здогадувався, що купувати їхні видання для домашнього вжитку немає сенсу. Бо від тримання таких книжок вдома жодної користі чи задоволення. Працювати з ними надзвичайно важко через навмисно спотворену орфографію. Коли читаю, замість того, щоб повністю зосередитись на ході думки й насолоджуватись майстерністю автора та знахідками перекладача, постійно напружено чекаю, що ось-ось наступне викривлення вдарить по очах. Тому читати стає неприємно, постійно відволікатися на орфографію нестерпно, особливо, коли в тексті багато іноземних назв та імен, перероблених навмання, аби було всупереч чинному правопису. Деякі перекручення відомих і давно усталених прізвищ доводять ледь не до судом. Звиклий до швидкого читання, я добре пам’ятаю вигляд цілих слів, назв і прізвищ, а кожна новинка змушує зупинятися. Про легке читання для задоволення можна забути, навіть найцікавіші і непогано перекладені книжки в самочинному правописі прочитуються немов з примусу.

Помітив, що саме через це кілька важливих текстів я ніколи не дочитаю до кінця. Книга лежить, але згадка про складнощі читання спотворених видань одразу зупиняє. Немає й мови, щоб повернутися до читання текстів, прочитаних з такою напругою. Вже придбані видання Критики лежать цеглинами на поличках: викинути шкода, продати незручно, подарувати комусь — означає перекласти ті ж проблеми. І це ще півбіди. Все частіше приглядаюсь на розкладках до російських перекладів. Це тому, що нормального українського не буде ще дуже багато років, бо критиківське видання вже згівняло місце.

Отож, через такі знущання над українською мовою так і не зміг був подолати ще одну класичну працю. Добре, що тепер горю може зарадити сучасна технологія. У нормальному правописі український переклад Ларрі Вульф. Винайдення Східної Європи заграв по-справжньому. Давно не читав настільки добре й ретельно перекладеної наукової книги, яку видавець навмисно зробив нечитабельною. Схоже, не скоро захочу купувати книги цього видавництва.
 

Tags: ,

(57 comments | Leave a comment)

April 30th, 2009
10:57 am

[Link]

Продовження: Мазепа чи метро?
 
У той час, коли попередня новина про виділення коштів на святкування Дня Перемоги нікого не зворушила, до кожного вже донесено з усіма типовими огидними нотками сенсації, що це, виявляється, Мазепа відняв гроші на будівництво нових станцій метрополітену.
 

Tags: ,

(8 comments | Leave a comment)

April 28th, 2009
05:32 pm

[Link]

Вшанування пам’яті чи дитячі лікарні?
 
Київські новини за сьогодні:
· Реконструкція Московської площі затягнеться ще на рік... цього року на реконструкцію площі виділили лише 2 мільйони гривень, що становить 1% від потрібної суми.
· Реконструкцію переходу на Майдані відмінили... Тендер скасований у зв’язку з відсутністю у підприємства бюджетних коштів на здійснення проектних робіт.
· Жителі 5 районів Києва сидять без гарячої води.

· Незважаючи на кризу, столична влада вирішила виділити на святкування 9 Травня - 186 мільйонів гривень з бюджету Києва.

А тепер сідаємо у партер, запасаємося сємками, і чекаємо на хоч якусь реакцію всіх тих політиканів, які відмітилися своїми мерзенними викаблучуваннями над монументом Голодомору. Мовчатимуть і про бомжів, і про лікарні, і про кризу, бо критика радянських святощів може їм вийти боком на близьких виборах. Навіть ущипнути ненависного Черновецького не наважаться.


* * *

Poll #1391282 monument
Open to: All, detailed results viewable to: All

Чи можна витрачати кошти на історичну пам’ять під час кризи?

View Answers

Так
19 (48.7%)

Ні
13 (33.3%)

Тільки на те, що подобається особисто мені
7 (17.9%)


 

Tags: , ,

(61 comments | Leave a comment)

April 25th, 2009
03:11 pm

[Link]

Проспект Миру
 
Фотографії радянського Києва, викладені alex-hedin’ом, надихнули зробити кілька знімків для порівняння.


Ленінградська площа. Сучасний вигляд

зміни за півстоліття )

 

Tags:

(13 comments | Leave a comment)

April 17th, 2009
11:37 am

[Link]

«Дострокові вибори — це безглуздість, це злочин проти країни»
 
Типова українська новина:
Фракція [нрзб.] заблокувала трибуну і президію Верховної Ради. Депутати перекрили вхідні двері до президії стільцями.

На даний момент причини блокування невідомі.

 

Tags:

(Leave a comment)

April 9th, 2009
09:11 pm

[Link]

Дискусія про підручники
 
Власне дискусії, як можна було сподіватися після обміну газетними статтями, не було. Просто не вийшло.



Якої історії потребує українець XXI ст.? НАУКМА, 9 квітня 2009


Кожен говорив про своє, наболіле. До методологічного рівня піднялася хіба що Яковенко, висловивши дві прості думки: 1) шкільна історія не є науковою і не може такою бути; 2) бо її призначення — формувати ідентичність юного громадянина. Все.

Надзвичайно цікаву проблему співвідношення ідентичності й ідеології в шкільній освіті навіть не поставили.
 

Tags: ,

(6 comments | Leave a comment)

April 3rd, 2009
07:27 pm

[Link]

Цей день 133 роки тому



 
Відповідаючи на запит про діяльність українофілів, начальник Волинського губернського жандармського управління Бєльський 3 квітня 1876 року повідомив начальника Третього відділу про те, що писар Лободовський, син священника, безкоштовно роздавав селянам українські книжки, які й були благополучно у нього відібрані.

Тарас Шевченко. Зустріч Тараса Бульби з синами. 1842 У списку відібраних книжок особливу увагу жандармів не випадково привернув український переклад гоголівського «Тараса Бульби». Він спричинив гучний скандал за рік до того, через відомий донос Юзефовича про заміну в тексті повісті «русский» на «український» (а особливо серйозно звучало обвинувачення про нібито очікування «українського царя»). Це був переклад самого Михайла Лободовського, як схарактеризує потім Чикаленко, на «дуже круту українську мову».

Волосним писарем на Волині наш Лобода опинився по звільненню з посади народного вчителя на Катеринославщині. Його, незважаючи на встановлений нагляд та політичну неблагонадійність після київського скандалу 1875-го року, влаштував був на роботу свояк Драгоманова Петро Косач, батько Лесі Українки, якого за поширення книжок разом з родиною і притягнуть до відповідальності за «розведення на кожному кроці хлопоманії».

Зрештою, і цей епізод, посилений увагою до Драгоманова, докладеться до загальної небезпечної картини зростання українофільської активності в Південно-Західному краю, що призведе у травні до сумнозвісних висновків Комісії з українофільської пропаґанди («Емський указ»).


* * *

Здавалося б, що минулося, то забулося, чи не так? Тоді допоможіть мені знайти в київських кінотеартах сеанс, на якому сьогоднішню прем’єру російської картини «Тарас Бульба» можна переглянути з українським дубляжем.
 

Tags:

(7 comments | Leave a comment)

April 2nd, 2009
07:00 pm

[Link]

Гоголь. «Престолові-отечеству та німоті плата»
 
В черговий ювілей чергового дворянського літератора мимоволі задаюсь якбитологічним питанням: а чи зміг би той пережити перші десятиліття радянської влади? Гоголь — навряд чи. Походження, ідеологія, вірування наражали його одразу на кілька звинувачувальних статей. Мертвого й визнаного класика ще можна було впровадити до радянської свідомості, живого — ніколи.

ГОГОЛЬ Николай Васильевич [1809—1852] — один из крупнейших представителей поместного стиля 30-х и начала 40-х гг. [...] Однако, несмотря на то, что Гоголь субъективно был представителем и защитником реакционных интересов поместного дворянства, объективно он своей художественной деятельностью служил делу революции, пробуждая у масс критическое отношение к окружающей действительности. Так оценивали его в свое время Белинский и Чернышевский и таким вошел он и в наше сознание. [Литературная энциклопедия, 1929]


Тимчасовий додаток (висітиме недовго): Е. Бояновська. Микола Гоголь між українським та російським націоналізмами. (pdf, ~28M, англійською мовою).
 

(1 comment | Leave a comment)

March 31st, 2009
11:14 am

[Link]

Двопалатний парламент
 
Президент Ющенко в обов’язковій річній доповіді перед Верховною Радою озвучив давню мрію президентської гілки: двопалатний парламент, верхня палата якого — сенат — обирається прямими голосами по три представника від області. При цьому кількість пропорційно-списочних депутатів нижньої палати має бути скорочена. Фактично, були озвучені пропозиції кучмівського референдуму дев’ятирічної давнини, добре забуті в наступні бурхливі часи. В залі живий несхвальний гул, камера вихоплює ложу уряду, де відверто веселяться над цією доповіддю.

Все зрозуміло — переділ влади вже далеко вийшов з публічної сфери. Тому такі пропозиції до наступних виборів залишатимуться елементами гри, не більше. Проте, сама ідея досить цікава в розумінні переходу від сучасної загальнонаціональної невизначеності до якогось балансу гілок влад з врахуванням інтересів реґіонів. Якщо абстрагуватися від персоналій, питання такі:

Poll #1375350 referenum-2000
Open to: All, detailed results viewable to: All

Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалатного парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси реґіонів України і сприяла б їх реалізації?

View Answers

За
24 (55.8%)

Проти
11 (25.6%)

Не знаю
8 (18.6%)

Чи згодні Ви із зменшенням загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300?

View Answers

За
34 (79.1%)

Проти
7 (16.3%)

Не знаю
2 (4.7%)



 

Tags: ,

(32 comments | Leave a comment)

March 29th, 2009
09:56 pm

[Link]

Брама Заборовського на реставрації
 
Після майже двохсот років знову відкривається проїзд Брами Заборовського (1746) з південно-західного боку Софії.



Проїзд, який опинився нижче рівня вулиці, був замурований ще під час перепланування 1822-23 рр. Тепер його розкопали, облаштували і вже завершують оздоблювальні роботи. Поки що брама закрита нещільним будівельним парканом.
 

Tags:

(3 comments | Leave a comment)

March 23rd, 2009
09:05 am

[Link]

Поличчя
 
за допомогою obamicon.me )

Tags:

(6 comments | Leave a comment)

[<< Previous 20 entries]

Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Powered by LiveJournal.com

Advertisement

Customize